Керамограніт - альтернатива плитці

Керамограніт – відносно новий матеріал, який дедалі частіше застосовується при ремонті помешкань. Чому новий? Бо з’явився лише наприкінці минулого століття в Італії завдяки помилці – вищої, ніж потрібно температури випалу в процесі виготовлення звичайної керамічної плитки. Отриманий результат сподобався майстрам – відсутність тріщин і пор зробили керамограніт водонепроникним і стійким до перепадів температур. Кілька десятків років керамограніт використовувався як технічний матеріал, але розвиток будівельного бізнесу і пошук нових ідей спонукали по новому поглянути на керамограніт і його почали використовувати у помешканнях.

Процес виготовлення плитки з керамограніту практично ідентичний природному утворенню кам’яної породи. Для його виготовлення змішують кілька сортів білої глини, додають мелений кварц і польовий шпат, а також барвник мінерального походження потрібного кольору. З отриманої маси формується плитка певної форми та розмірів і відправляється в гідравлічну прес-форму, пресується під тиском, а потім йде на випал під високою температурою (1200 -13000С). Процес виробництва ускладнюється тим, що для виготовлення керамограніту необхідно максимально точно дотримуватись пропорції компонентів під час приготування суміші, а також правильно налаштувати температурний режим при випалюванні.

Матовий керамограніт – керамогранітна плитка, поверхня якої не піддається додатковій обробці. Цей тип керамограніту надходить до магазинів практично у тому вигляді, в якому виходить з печі, тому й має відносно невисоку вартість. Серед його основних технічних характеристик виділяютьвисоку стійкість до низьких температур і зносу, а також максимальні показники міцності. Матовий керамограніт часто використовується в якості оздоблювального матеріалу для зовнішніх робіт, а також для укладання на підлогу у місцях із підвищеними навантаженнями.

Полірований керамограніт піддається обробці абразивними матеріалами, завдяки чому набуває ефектного блиску і насиченого кольору. Недоліком такої обробки є подальше заниження вологовідштовхувальних властивостей керамограніту і його міцності. Через дзеркально-гладку поверхню цього виду керамограніту, при найменшому потраплянні води, його поверхня стає слизькою, а отже, небезпечною. Як правило, полірований керамограніт використовують для облицювання фасадів будівель. Після укладання необхідно обробити такий керамограніт спеціальними мастиками, які стануть додатковим захисним шаром для матеріалу. Не рекомендується укладати полірований керамограніт там, де часто зустрічаються пісок і вода. Пісок може стати причиною порушення шару полірування.
Напівполірований керамограніт отримується шляхом часткового полірування поверхні, такий собі компромісний варіант, в якому ефектний блиск поєднується із міцністю. Напівполірований керамограніт є оптимальним варіантом для обробки стін і підлоги.

Сатинований (вощений) керамограніт – матеріал, поверхня якого перед обпалюванням піддається обробці мінеральними солями, внаслідок чого керамогранітна плитка набуває м’якого блиску і оксамитового ефекту.
Глазурований керамограніт виготовляється за технологією, схожою на виготовлення керамічної плитки – перед обпалюванням, його поверхня вкривається глазур’ю.
Фактурний (структурований) керамограніт виготовляється у спеціальних прес-формах, які дозволяють створити плитку, поверхня якої буде нагадувати крем’яну кладку, зріз дерева та інші рельєфні композиції. Даний вид керамограніту, окрім естетичних властивостей має високий рівень опірності ковзанню.

Ректифікований керамограніт – це керамограніт, який обрізають згідно чітко встановлених розмірів. Внаслідок такої обробки, ректифікований керамограніт може бути укладений без швів і в кінцевому результаті нагадувати монолітне покриття.

Керамограніт не піддається впливу ні агресивного зовнішнього середовища (боїться тільки фтористоводневої кислоти), ні ультрафіолетових променів, його вкрай важко подряпати. Так як колір однаковий по всій товщині плитки, механічні пошкодження поверхні залишаються непомітними, тому цей матеріал просто незамінний в приміщеннях з інтенсивним людським потоком.

Мабуть, найкраща характеристика керамограніту – низька пористість і, як наслідок, феноменальна твердість, яка в 10 разів перевершує можливості цементу або залізобетону (але лише за умови правильного укладання)!
Коли вода проникає в пори плитки, плитка стає більш ламкою, так як при похолоданні вода замерзає, створюючи велику напругу в самій плитці, а якщо такі навантаження повторюються, плитка може просто тріснути. Перевага керамограніту в тому, що кількість пор матеріалу і їх розмір незначні, що використовувати керамограніт для зовнішнього облицювання будівель в будь-яких кліматичних зонах.
Керамограніт не горить і, більш того, захищає від вогню облицьовану поверхню, до того ж при нагріванні ніяких токсичних газів цей матеріал не виділяє. Керамограніт не проводить електричний струм, і, відповідно, абсолютно виключається удар розрядом статичної електрики.

Колір та фактура керамограніту залежить від пігментів, які додають в керамограніт при виробництві. Керамограніт з імітацією малюнка природного каменю – це найдорожчий видкерамограніту, оскільки для його виготовлення використовують, як правило, відразу кілька пігментів, та й процес їх змішування досить складний.

Традиційно керамограніт застосовувався для облицювання підлоги, стін, фасадів, іноді його використовували для облицювання сходів або як тротуарну плитку. Однак технічні характеристики керамограніту та велика різноманітність кольорів та текстурдозволяють використовувати його практично всюди.

Ванні кімнати та санвузли – плитка керамограніту широко застосовується тут як підлогове покриття, адже вона нехолодна, також на підлогу під керамограніт можна вкласти теплу підлогу –як електричну, так і водяну. Навіть якщо станеться розрив електроланцюга або витік води достатньо буде демонтувати облицьовану поверхню для усунення неполадок.
Кухні – керамограніт підходить для укладання на всій площі кухні або якщо хочеться візуального розділення простору на зони, то його вкладають лише біля робочого місця. Крім того, можна зробити кухонні фартух з керамограніту, стільницю чи мийку, оскільки керамограніт добре миється та не вбирає запахи і жир. Найчастіше для підлоги кухні вибирають зносостійкий керамограніт, а для стін – керамічну плитку, яку легко очистити від забруднень. Керамограніт рідко використовується для стін через значну вагу.

Вкладання керамограніту у вигляді окремих фрагментів або як повного облицювання підлоги у передпокої як середовищі з великим скупченням народу і забрудненнями теж хороша ідея.
В середньому термін служби покриття становить 50 років.

Загальна техніка підготовки стін під облицювання керамогранітом та ж, що і перед укладанням керамічної плитки.
Залежно від матеріалу несучого шару, використовуються різні способи вирівнювання. Для цегляної і блокової кладки оптимально підійде вирівнювання цементної або гіпсовою штукатуркою по маяках. Абсолютно всі поверхні перед укладанням потрібно покривати ґрунтовкою, при чому бажано використовувати акрилову ґрунтовкутого ж виробника, що і клейова суміш. Асортимент клею для плитки досить широкий. Клей наноситься на стіну гребінчастим шпателем, при цьому зворотна сторона плитки ретельно протирається плоскою кельмою із залишенням мінімального шару суміші. Викладку стартового ряду проводять по жорсткої направляючої рейці, закріпленій впритул до стіни. При укладанні плиток вагою понад 8-10 кг необхідна їх тимчасова фіксація. Шви між плитками розчищаються відразу ж і на всю глибину.